Як правило, після першого головного заняття у нашому центрі кожний пацієнт на сто відсотків розуміє, що потрібно робити з програмою на першій її частині і на другій. Але з досвідом повторних консультацій, які інколи бувають з причини саме не розуміння або правильніше сказати неправильного виконання роботи вважаю за необхідне написати дану статтю саме для тих, у кого вже трапилася подібна ситуація (не все виходить так чітко, як було на першому занятті.), або для тих, хто „збирається„ в неї потрапити. Ті, хто придбав програму тренажер BREATHMAKER має вдома нормально працюючий комп'ютер з операційною системою Windows і з хорошою звуковою картою, а також хорошими навушниками і хорошим мікрофоном, чітко зрозумівши механізм утворення правильного звуку, і роботу з програмою входять у красиву мову досить легко. Але ця стаття для тих, хто довго шукав звукову карту і коли знайшов, забувся як правильно працювати. Для тих, хто довго шукав хороший мікрофон і коли знайшов, то вже не пам'ятає як робити першу чи другу частину заняття. Хоча у програмному забезпеченні є фільм-практика після якого стає все зрозуміло, як і що потрібно робити. Здавалося б є вся інформація, але як показала практика, деяким людям потрібно повторити навіть три або чотири рази поки таки людина зрозуміє як саме займатися правильно. Тому зараз я висвітлю саме деталі роботи на першій частині заняття та деталі роботи на другій частині заняття.
Перша частина: вона триває від 30-до 50 хвилин. Людині потрібно, слідкуючи за темпом в навушниках, дивитися своїми очима на графік, який називається ”спектр резонаторів”, де людина слідкує за тим, щоб пік (трикутничок) рівно рухався вгору по резонаторові (палочка), або лівіше від нього, але, рівно не утворюючи хвилясті коливання. Коли людина це виконує чітко, то абсолютно кожна відмічає, що є відчуття нестачі повітря, (коли тягнуться на повільній швидкості голосні звуки безперервно ). І це почуття є показником того, що людина робить правильно. Вона вчиться глибоко дихати, розвиваючи свої легені і створюючи резонансний звук, який впливає миттєво і заспокійливо на весь загальний стан людини. Головна ціль цієї першої частини навчитися утримувати усі голосні звуки в одному місці (де не можливе заїкання), абсолютно розуміючи як це робиться свідомо.
Друга частина: на другій частині заняття людина обов'язково повинна говорити у нормальному (≈70 слів за 1 хв.) темпі мови без жодного заїкання, абсолютно розуміючи як це робиться. Особливістю цієї частини є те, що коли людина тренується на другій частині, то вона виховує таку мову, якою вона і буде говорити у житті, в будь-якій ситуації. А це означає, що суб'єктивне відчуття мови повинне бути приємним, а не просто (хоча б тільки не заїкнутися...). На другій частині пік вже не повинен стояти так рівно, як на першій. Оскільки на другій частині мова ні в якому разі не повинна бути монотонною. Але обов'язково пам'ятати, що пік потрібно тримати якомога ближче (до резонатора, на ньому), а при можливості навіть і лівіше від резонатора. Коли людина читає текст, то повторювати потрібно не підглядаючи , оскільки таким чином тренується пам'ять людини і вона набагато швидше починає говорити красиво (все менше і менше думаючи про те, як це робити). Другий показник, за яким потрібно слідкувати це концентрація звуку (кількість у відсотках) у біологічно-активній зоні звуку людини, тобто за високою формантою голосу. На цьому графіку (висока форманта голосу) форманта позначається цифрою СР.:1. Ця цифра повинна під час нормального мовного процесу перевищувати 30%. Коли людина працює так щоденно протягом місяця у неї виникає звичка говорити не просто буз заїкання, а красиво, з лідерськими якостями у мові. Ось тому потрібно зважати на всі деталі під час роботи, коли пацієнти, які вилікувалися дають позитивні відгуки я їх запитую чи все в них було „гладко” і коли вони розповідають про питання, які виникали під час роботи, то я помітив, що переможці заїкання під час труднощів не впадають в паніку, а шукають вирішення і знаходять його. З програмою працювати дуже легко. І з досвіду роботи можу сказати, що найкращі результати вдається мати саме тим, які працюють регулярно з позитивними емоціями.
З повагою лікар київської філії Сухомлін. О.М.
Ключевые слова: заикание, лечение
Еще рекомендуем:
Нынешние специалисты (например, Арутюнян и Некрасова) много внимания уделяют именно уходу от монотонности к живой интонации. Физиология речевого аппарата, т.е природа распорядилась иначе: при повышении интонации, как правило усиливаются форманты. Теперь становиться понятным тот факт или наблюдение, когда актеры на сцене не заикаются (тому существует масса примеров), а в реальной жизни имеют речевые проблемы. Это происходит, потому что форманты без интонации "уходят" из реальной жизни, особенно при негромком голосе. А форсированная интонация в реальной жизни вызывает удивление.
Группа товарищей из Колорадского университета решила проверить действенность специального устройства для облегчения жизни заикающихся. Что за устройство? Сказано только, что на рынке оно с 2001 года и называется «SpeechEasy» (Легкая речь). Название многообещающее, как и положено на рынке. Сразу перейду к результатам.
Приходилось ли вам когда-нибудь беседовать? Правда, нелепый вопрос? Да сколько угодно раз! Я только этим и занимаюсь на работе! Вся наша жизнь состоит из сплошной череды бесед: длительных и коротких! А что вы скажете о деловых беседах? Не о беседах на работе с сослуживцами, а о беседах, которые в дальнейшем превращаются в договоры? О, с этим не только у вас проблемы.