Хочу зауважити, що не кожна дитина старанно працює, навіть на першому занятті. Старанність залежить від мотивації дитини, тобто наскільки їй це потрібно. Першу частину заняття Олег зробив досить легко. На другій частині, коли необхідно було утримувати свою голосову щілину у розслабленому стані, а також слідкувати за високою формантою голосу виникли незначні труднощі, які Олег подолав без особливого напруження, чітко зрозумівши, що необхідно робити і як саме утримувати своє мовлення під повним контролем свідомості.
Тобто він зрозумів як говорити без жодного заїкання в будь-якій ситуації життя. В кінці заняття я запитую в кожного пацієнта, і звичайно ж запитав у Олега – „Чи ти хочеш працювати з такою програмою цілих пів року?” , і він почав трошки думати, тобто не відповів зразу з задоволенням : „Так, звичайно, я буду займатися!” Але саме в такому настрої були його батьки. Я пояснив для усієї сім'ї, що займатися цією програмою може лише та людина, яка заїкається. Батьки можуть лише допомагати у корекції мовлення під час роботи, аналізуючи її ззовні. Можуть допомагати виправляти допущені помилки.
Звичайно я пояснюю, щоб ці виправлення були з позитивними емоціями. Після деяких міркувань Олег сказав, що звичайно він буде працювати з програмою так, як він це робив у нас в центрі.
Було пояснено, що у випадку, коли людина забула, або сумнівається, що заняття проходить правильно, вона повинна обов'язково зателефонувати до лікаря з усіма своїми запитаннями і у випадку необхідності записатися на прийом, щоб приїхати на консультацію. Ці умови зроблені для того, щоб тренування відбувалися вірно, як це було показано в центрі.
Через деякий час тато зателефонував і записав Олега на повторний прийом. Приїхавши на консультацію, я запитав у Олега чи є в нього якісь незрозумілості під час роботи з програмою і як говорити після роботи з програмою. Слід зауважити, що Олег попрацював кілька тижнів і стан його мовлення значно покращився. Але це не був такий результат, як потрібно.
Я запитав його чи він виконує всі настанови, які потрібно при роботі з програмою. Він мовчав. Але тато пояснив, що інколи мама, або тато примушують його займатися. У такому випадку після узгодження питань з розумінням правильної роботи я переходжу на питання про потрібність якісного життя. Я ніколи не примушую дитину займатися, і не є прибічником ідеї, щоб дитину примушували займатися батьки. Тому у більшості випадків розуміючи не достатню мотивацію до правильної мови я прагну більш дотепно пояснити дитині, що якість її життя дуже сильно залежить від слухняності батькам.
Звичайно, право вибору завжди залишається за нею, і тому я просто розповідаю про правильність дисципліни у житті людини і про виховання душевних сил, які дуже знадобляться у дорослому житті. Часто повторна консультація набагато більше подобається батькам, але така позиція просто необхідна, тому що коли людина знає і вміє і може робити правильно і розуміє, що це добре, але не робить цього, то це означає, що в неї зменшується, або зменшена цікавість до життя.
Ось тому я просто пояснив Олегові, що дисципліна та відповідальність є досить сильними рисами чоловічого характеру і виховувати їх треба не лише під час роботи з програмою, яка в свою чергу підсилює ефект лідерського голосу, але ці риси є просто загально-необхідними для того, щоб вчитися жити. Я впевнений, що після таких розмов мислення дитини змінюється оскільки в кабінеті лікаря вона почула саме те, що їй так часто говорили батьки. Це стосується не тільки восьмирічних діток, але й багатьох юнаків та дівчат. Ось тому перш ніж записатися на прийом слід добре поспілкуватися зі своєю дитиною, щоб дізнатися про тверде рішення працювати, якщо ж дитина не хоче, то її потрібно зацікавлювати, а не примушувати. Якщо батьки не знають, як це зробити, то тоді не треба хвилюватися, а лише дочекатися часу, коли дитина сама підійде і запитається як можна змінити власне мовлення.
З повагою лікар київської філії, Сухомлин О. М.
Ключевые слова: лечение заикания
Еще рекомендуем:
Ложь, это идеальный способ манипулировать людьми. И все мы этим пользуемся. Как, возмутятся некоторые, я никогда и никем не манипулирую. Я отвечу так: «В лучшем случае, вы делаете это неосознанно. А так, между прочим».
В свое время НИЦ биокибернетики, выполняя работы по заказу военных, разрабатывал методики программного устранения разрывов речи в реальном времени при технических неполадках. И вот оказалось, что данные методики также могут успешно применяться для устранения разрывов речи при заикании. Где прячется заикание. Этот «побочный» эффект нас весьма заинтересовал.
Воспитание сводилось к побоям и крикам. Маленький Жерар Депардье стал заикаться. Я думаю, что для многих стала понятна причина возникновения заикания. И как многие дети, вообще перешел на общение жестами и короткими фразами. И позже, уже учась в начальной школе, он старался отмалчиваться на уроках, так как чувствовал себя неуверенно.