Нарис 1. Вилікувався теги доктор Сухомлин, лечение, опыт на украинском

Коли до мене звертається пацієнт із питанням, чи можна поговорити з людиною, яка вже вилікувалась, то згідно деонтологічної точки зору я не маю права давати адресу або телефон людини, яка лікується або вилікувалась. І можу дати телефон або адресу тільки в тому випадку, якщо людина сама дозволяє давати свої дані.

Одним з таких пацієнтів є Олександр Виноградов, який був у нас наприкінці 2005 року. Він прийшов на лікування, володіючи лише тою інформацією, яку прочитав у об'яві газети і інформацією, яку було дано по телефону. Олександр заїкався періодично, були періоди, коли у спокійному стані він кілька фраз міг сказати без жодного заїкання. Але були такі моменти, коли йому дуже важко вдавалося вимовити будь-яке слово в бажаному реченні.

Наприкінці першого заняття, як це у нас завжди відбувається, він свідомо заговорив без жодного спазму, абсолютно розуміючи, яким чином йому це вдається робити. Придбавши програмний комплекс, він почав займатися щоденно по півтори години на добу, як говорилося в інструкції. Інколи він займався навіть трішки більше. Були періоди, коли він пропускав деякі заняття з поважних причин, але місяць займатися щоденно.

На першому місяці заняття була проведена повторна консультація з питання якості власної роботи, а також впевненості у правильній роботі комп'ютера вдома. Олександру більше двадцяти років, і навчання йому давалося нелегко. До кінця першого місяця Олександр розмовляв на багато краще, але бажаної звички ще не утримував. Декілька консультацій було проведено по телефону з питань краси мовного процесу, а також психологічної впевненості в собі під час складних нервово-емоційних навантажень.

Він займався ще місяць кожного дня поверх необхідного строку. На початку третього місяця занять він почав відчувати впевненість у своїй мові, але телефонував запитуючи, чи не варто ще позайматися щоденно, чи, можливо, вже можна перейти на підтримуючу терапію. В таких випадках я завжди раджу переходити на підтримуючу терапію тільки в тому випадку, коли людина впевнена у собі і у своїй звичці говорити без заїкання у будь-якій ситуації. Підтримуюча терапія працювати два рази на тиждень потрібна лише для того, що зафіксувати правильний контроль власною мовою на підсвідомості на все життя.

Він позаймався загалом сім місяців, після чого декілька разів телефонував з вдячністю і навіть приходив у центр з подякою, а також дозволи дати свій телефон у випадку, якщо людина сумнівається працюючи з програмою, або сумнівається чи взагалі варто лікувати заїкання, якщо вже стільки разів пробували і нічого не виходить. Він дав свій телефон: (телефон вынуждены убрать с сайта, т.к. много звонков: спросите у доктора) Олександр Виноградов.

Лікар Сухомлін О.М.

Ключевые слова: заикание, лечение

Еще рекомендуем:
И, конечно, обязательно нужно вспомнить про «главный миф» о заикании. Неправильно думать, что раз заикание усиливается при появлении эмоций во время общения, то нужно лечить «неправильную психологию общения». Если у ребенка проблемы с речью. Любые естественные и даже минимальные эмоции могут вызвать срыв стабильности речи из-за хронически повышенного тонуса речевого центра.

Но, что-то я увлекся своими воспоминаниями. А ведь хотел рассказывать про Брюса Уиллиса. Брюс родился 19 марта 1955 на американской военной базе в Германии. Отец его был американцем, а мать немкой. Кстати, отец его не был военным. Он работал на базе сварщиком. Детей в семье было четверо. Старший – Брюс. Как он сам вспоминает, детство его было бурное. Несмотря на то, что он заикался. А заикался сильно, иногда просто не мог договорить фразу. Кстати, он левша.

Что ни день, то новости. Это я про свои открытия. Вот, к примеру, еще вчера я считал, что слово «пасть», в смысле рот, относится к животным. И до чего же я был неприятно удивлен, когда «толковый» Владимир Даль мне объяснил, что и у человека есть пасть. Только не рот, а во рту. Задняя часть рта у Даля пасть. Точнее не у Даля, а по Далю, а то подумаете черти что.

Нравится